Підготовка та створення електронного посібника
Електронний посібник – це програмно-методичний комплекс призначений забезпечити можливість учням самостійно або з допомогою викладача засвоїти навчальний курс або його розділ. Такий продукт створюється з вбудованою структурою, словниками, можливістю пошуку.
Електронний посібник може використовуватися для самостійного вивчення навчального матеріалу з певного предмета або поглиблення вивчення лекційного курсу.
Електронний посібник має ряд принципових відмінностей від посібника, виготовленого типографським способом:
1. Можливість мультимедіа;
2. Забезпечення віртуальної реальності;
3. Високий ступінь інтерактивності;
4. Можливість індивідуального підходу до слухача.
Включення в структуру електронного посібника елементів мультимедіа дозволяє здійснювати одночасну передачу різноманітних видів інформації. Як правило це означає співвідношення тексту, графіки, анімації і відео.
Багато процесів і об’єктів в електронному посібнику може бути подано в динаміці їх розвитку, а також у вигляді 2-х або 3-х мірних моделей, що викликає у користувача ілюзію реальності зображуваних об’єктів.
Інтерактивність дозволяє встановити зворотній зв’язок користувача інформацією з її джерелом (викладачем).
Для інтерактивної взаємодії характерна оперативна відповідь і візуально підтверджена реакція на дію, повідомлення.
Електронний посібник має певні переваги перед традиційними видами посібників:
1. Вивчення матеріалу може бути не пов’язане з часовими рамками (аудиторними заняттями).
2. Дозволяє розвивати навички самостійної роботи учнів.
3. Структура посібника допомагає встановлювати контроль над вивченням відповідних блоків тем.
Електронні посібники можуть мати додаткові можливості в порівнянні з паперовим варіантом. Однією із таких можливостей є використання гіперпосилань, за допомогою яких можливий швидкий перехід від однієї частини посібника до іншої.
Створення електронного посібника – це творчий процес викладача і програміста. Однак необхідно дотримуватися відповідних методичних вимог.
Основні вимоги до методики створення електронного посібника:
1. Навчальний матеріал повинен бути розбитий на блоки;
2. Кожен блок повинен містити детальні ілюстрації;
3. Ілюстрації повинні підбиратися таким чином, щоб більш детально і просто пояснити матеріал, який важко сприймається слухачами;
4. Основний матеріал блоку повинен об’єднуватися в одне ціле за допомогою гіперпосилань. Гіперпосилання можуть зв’язувати і окремі блоки електронного посібника;
5. Доцільно доповнити матеріал посібника випливаючими підказками.
За функціональною значимістю матеріал електронного посібника повинен складатися з презентаційної частини, із основного матеріалу з вправами, задачами, контрольними питаннями, проміжними тестами, що дозволяють оцінити одержані знання і відкрити доступ до наступного рівня навчання (інших більш складних блоків навчального матеріалу).
Презентаційна частина електронного посібника – це аналог вступу друкованого посібника. В цьому розділі наводиться коротка характеристика змісту електронного посібника, надаються рекомендації з використання даного програмного продукту, назва освітньої установи, назва предмета, інформація про авторів і т.д.
Основний зміст електронного посібника розбивається на окремі блоки або модулі. Блок аналогічний розділу в звичайному посібнику. Він повинен складатися із одного або декількох файлів (об’єм кожного не більше 100 Кб).
Перехід із одного блоку або модуля можливий двома шляхами. При проходженні проміжного тестування, після закінчення вивчення попереднього блока або через меню.
Якщо блок складається із великої кількості файлів, то доцільно розробити його внутрішнє меню.
Дуже важливо забезпечити доступ до довідників, словників термінів з кожної сторінки посібника. Для цього потрібна навігаційна система. Навігаційна система відображається на так званих навігаційних панелях.
Для зручної навігації по електронному посібнику в текст вставляються гіперпосилання. Гіперпосилання – це слово або фраза, підкреслені або виділені яскравим кольором, при натисканні на них здійснюється швидкий перехід до потрібних фрагментів тексту. Наприклад: в абзаці тексту введено визначення певного поняття. Тоді в подальшому, при згадуванні цього поняття, його можна вказати , як гіперпосилання, тобто при натисканні на слово, буде здійснюватися швидкий перехід на той абзац в якому наведено його визначення.